КРИВОНІ́С, носа, чол.
1. розм. Кривоноса людина. Хоч кривоніс, аби бог приніс (Номис, 1864, № 8933).
2. Невеличкий лісовий птах родини в’юркових із сильно загнутим на кінці дзьобом. Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс зимою! (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 111).