КРИВОДУ́ШНИЙ, а, е. Який кривить душею; нещирий, лицемірний, підступний. Був цей гетьман хитрий, криводушний (Українські народні казки, легенди.., 1957, 248);
// Власт. нещирій людині. Наслухався [Нестір] всього — щирого і криводушного, справедливого і хибного (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 77).
КРИВОДУШНИЙ
Тлумачення слова