КРИВОБОКИЙ

КРИВОБО́КИЙ, а, е. Який має викривлений бік, викривлену постать. — Ні, мамо, не така краса мені снилась, як в тих поганеньких дочок пашів! Одна губата, друга кирпата, третя чорна, інша кривобока, — сказав Саїб (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 19); Кривобокий скрипаль щось пиляє на скрипці (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 143);
//  Викривлений, перекошений на один бік (про оселю тощо). А доведеться одиноким В холодній хаті кривобокій Або під тином простягтись (Тарас Шевченко, II, 1953, 361); Євген повернув до своєї кривобокої оселі (Михайло Стельмах, I, 1962, 217).