КРИ́ВДНО, присудк. сл. Про відчуття кимось кривди, досади, жалю. — Я свого не подарую.. Для мене буде вже надто кривдно.., — говорив Мотуз (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 224); Бабі було так кривдно. Не дають молочка… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 272); [Ярослав:] Іриночко.. Було й тобі, напевно, часом кривдно, Терпів і я твої свавільства злі (Іван Кочерга, П’єси, 1951, 87).
КРИВДНО
Тлумачення слова