КРИТИ, крию, криєш, недок., перех.
1. чим і без додатка. Укривати, устеляти поверхню чого-небудь. Довгі плакучі трави крили тепер боки гори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 308); Оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Леся Українка, I, 1951, 390); * Образно. Чи скоро пролісок прокинеться для мене І, рястом криючи утрати глибший слід, Заграє, зацвіте надії тло зелене? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 97); * У порівняннях. Як та галич поле крила — Ченці повалили До Констанця (Тарас Шевченко, I, 1963, 266).
2. чим і без додатка. Робити покрівлю, дах, дашок над чим-небудь; покривати. Ой як крикнув Гамалія: «Брати, будем жити, .. А курені килимами, Оксамитом крити!» (Тарас Шевченко, I, 1963, 202); Сильний грудний бас. вигукнув: — Ріжте мене, але черепицею крити не буду (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 22); Комсомольці, від диму чорні, Кузню криють добротним толем (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 59).
3. чим. Обтягувати, обшивати що-небудь тканиною, шкірою. — Мені шиють шубу на хутрі з сибірських лисиць, котру криють сукном місцевого виробу (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 97).
4. Затуляти що-небудь, ховати від зору. Дід не підняв голови..: так само схилявся циліндр, криючи бороду до половини (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 404); Село невеличке та занедбане, криє між лісами та дебрями свої порозкидані нужденні бойківські хатки (Іван Франко, II, 1950, 27); Білий лоб твій криють чорні коси… (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 235);
// Затягувати, окутувати кого-, що-небудь димом, парою тощо, роблячи невидимим. Чорна хмара з-за Лиману Небо, сонце криє (Тарас Шевченко, I, 1963, 66); Малими руками підкидає [дітвора] пил угору і криє себе, мов запоною, від цікавих очей… (Панас Мирний, I, 1954, 346); Ніч криє і місто, і табір ворожий (Леся Українка, I, 1951, 112); З Ташані валувала пара, ..криючи дорогу.., міст (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 39).
5. Тримати щось у таємниці; приховувати. Крий, ховай погане, а воно таки гляне! (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 267); Криє [Христя] від матері свою лиху годину, щоб не вразити її серця… (Панас Мирний, III, 1954, 109); Дозя недовго по смерті матері крила.. своє правдиве лице під маскою щирості.. і вірності (Іван Франко, VIII, 1952, 282); * Образно. Ти йдеш узліссям. Кожен кущ там криє глибокі таємниці (Максим Рильський, II, 1960, 147).
Крити в собі — ховати, таїти в собі що-небудь. Була вона проста та щира; нічого не крила в собі, бо й нічого було (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 43); Згодом уже здавалось, що в усьому лісі немає жодної п’яді землі, яка не крила б у собі смертоносної начинки (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 174).
♦ Нічого гріха крити див. гріх.
6. від кого — чого, заст. Оберігати, захищати. — Хай тебе криє мати божа від усього лихого, — шепче вона. — Спи, сину, може, переспиш (Панас Мирний, I, 1949, 161); Розпуджено ґвалтом недолі орлів, Що люд од напасників крили (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 143).
♦ Крий боже (мати божа): а) уживається для вираження небажаності, заперечення чогось. Коли я вирвусь з ції пустині? Чи, може, крий боже, Тут і загину (Тарас Шевченко, II, 1953, 47); Мати.. допитувалася [в Уласа], чи не вкрав він чого, крий боже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 63); б) уживається для підкреслення величезної кількості, інтенсивності чогось. Пан стрічає сам, такий гнівний, крий мати божа! (Марко Вовчок, I, 1955, 67).
7. фам., рідко. Критикувати, картати, лаяти. [Булава:] Як почав кричати [Роман Дмитрович], аж іскри з очей летять. Я ще ніколи не чув, щоб так крили (Іван Микитенко, I, 1957, 401); Криє [учителька] всіх, хто винен, навіть на особи й посади не зважає (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 451).
8. У картярській грі — бити карту партнера старшою картою або козирем.
♦ Нічим крити, фам. — нічого відповісти, немає чим заперечити. Шум знявся в залі, почулися вигуки: .. — Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим крити? (Андрій Головко, II, 1957, 548).