КРИ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кришити 1,2;
// у знач. прикм. Мотря насипала галушок у миску і поставила на столі коло тарілочок з.. кришеним салом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); За дверима канцелярії селяни курили кришену махорку (Іван Микитенко, II, 1957, 35).
КРИШЕНИЙ
Тлумачення слова