КРИНИ́ЧОВИНА, и, жін., рідко. Джерело (у 1 знач.), сукупність джерел. Тут липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами.. над холодною криничовиною (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничовина (Нечуй-Левицький, I, 1956, 114).
КРИНИЧОВИНА
Тлумачення слова