КРИН, у, чол., заст. Лілея. Рожевим крином процвіти [земле]! (Тарас Шевченко, II, 1953, 291); [Тірца:] І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована (Леся Українка, II, 1951, 160).
♦ Сельний крин див. сельний.
КРИН
Тлумачення слова