КРИЛА́ТКА, и, жін.
1. Верхній чоловічий одяг XIX — початку XX ст., подібний до киреї, плаща з пелериною. У хату ввійшов здоровий пан у сірій киреї, у такій, що то звуть її крилаткою, бо вона немов з крилами (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 453); В номері у Марка Лукича стояв якийсь добродій у широкій романтичній крилатці (Минуле українського театру, 1953, 77); Вітер кучмив моє довге волосся, крилатка надималася за моїми плечима (Юрій Яновський, V, 1959, 143).
2. Сухий плід деяких дерев (ясена, клена тощо) з пластинчастими пагінцями, схожими на крильця, завдяки яким його легко переносить вітер. У жовтні достигають горішки лип, крилатки ясенів, ..боби білої акації (Наука і життя, 10, 1961, 31).