КРИКУ́ХА, и, жін. Жіночий рід до крикун. Жила-була в гаю Сорока. Багато є сорок дурних, Моя ж крикуха білобока Була на погляд краща всіх (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 328); — Де ж ти його [танкіста] бачив, татку? — Вгадай… І хто б подумав!.. В сараї у Тесленчихи… — У тої крикухи? — здивувалась тьотя Варя. — Що завжди була чимось незадоволена? (Олесь Гончар, IV, 1960, 42).
КРИКУХА
Тлумачення слова