КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, жін. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться… (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Яків Качура, II, 1958, 136).
КРИКЛИВИЦЯ
Тлумачення слова