КРИ́ХА́, и, жін., розм., рідко. Те саме, що крихта 1, 2. Я навіть чую, як він [хліб] дихає, Зеленим зводиться лицем, Щоб серце радувать не крихою, Не перецвілим сухарцем (Андрій Малишко, Полудень.., 1960, 126); За тую криху — мало гріху! (Номис, 1864, № 113).
КРИХА
Тлумачення слова