КРИЇ́ВКА, и, жін., розм. Те саме, що захисток; схованка. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека, коли [б] йому не вдалось.. сховатись у безпечну криївку і добути меча (Іван Франко, VI, 1951, 9); З галасом.. та свистом вони [діти] повискакували з своїх криївок і обпали Параскіцу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272);
// Місце таємного зберігання чогось або перебування когось; потайник, сховок. Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб сховав (Іван Франко, XII, 1953, 45); Хлопці.. готувалися якнайшвидше повзти до своєї постійної криївки: німецького складу (Юрій Яновський, II, 1954, 43).
КРИЇВКА
Тлумачення слова