КРУЖНИ́Й, а, е. Об’їзний, обхідний (про шлях, стежку тощо). Вевеллі поїхав кружними шляхами і дістався до турецького табору мало не через місяць (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 503); Альоша потрапив у таврійські степи далекою кружною дорогою (Олесь Гончар, II, 1959, 70); * Образно. [Валент:] Я не проламувався через мур, шануючи твоє завдання, батьку, але тепер знайшов я кружну стежку (Леся Українка, III, 1952, 291).
КРУЖНИЙ
Тлумачення слова