КРУЖА́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш. до кружало 1. Сонце.. тихо сяє; бігають його жовті кружальця по сухій траві (Панас Мирний, IV, 1955, 82); На стіні висіла карта, на якій було багато синіх кружалець, зроблених олівцем (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 76); Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем (Словник Грінченка); В шухляді він знайшов лимон і ножиком вправно порізав на тоненькі кружальця (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 87).
КРУЖАЛЬЦЕ
Тлумачення слова