КРУТІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Власт. крутієві, крутіям (у 1 знач.). Передавав [Жержеля] крутійську манеру.. Харлана (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 175); Крутійська вдача.
2. Лицемірний, нечесний, брехливий. Ми всі цілком зневірились у щирість та совість крутійського уряду (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285).