КРУПНИК, у, чол. Густа юшка з крупів (у 1 знач.). Крупник кулішеві брат (Номис, 1864, № 12323); Очі їй зайшли сльозою, а руки затремтіли, що аж ледве крупнику з рук не випустила, несучи до стола (Леся Українка, III, 1952, 553); Підсміюючись, він.. звернувся до строкарів: — Коли надокучив економський крупник — забирайтесь на американське харчування (Михайло Стельмах, I, 1962, 193).
КРУПНИК
Тлумачення слова