КРУГОО́БІГ, V, чол., спец. Процес, що завершується поверненням до вихідного стану й первісної форми. Цей кругообіг, ця закономірність в існуванні життя вразили його в ці хвилини як ніколи (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 192); Питання кругообігу азоту в природі.. привертали велику увагу вчених усього світу (Наука і життя, 9, 1956, 33); Кругообіг речовин; Товарно-грошовий кругообіг; Кругообіг капіталу.
КРУГООБІГ
Тлумачення слова