КРУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи заокруглений; круглястий. Дно скрізь видно; воно закидане круглуватим камінням (Нечуй-Левицький, II, 1956, 416); Дмитро Холод помітив на круглуватому Логвиновому обличчі легке хвилювання (Григорій Епік, Тв., 1958, 30).
КРУГЛУВАТИЙ
Тлумачення слова