КРУ

КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. Звуконаслідування, що означає журавлиний крик;
//  у знач. присудка. А журавлі все — кру, кру… (Андрій Головко, II, 1957, 11).