КРОТОВИ́НА, и, жін.
1. Купка землі, вигорнута кротом із нори на поверхню. Кротовини перетинають лісову дорогу, — свіжі, лискучі купки чорноземлі (Юрій Яновський, Мир, 1956, 144); Машина вибігла на лужок, ..легко застрибала по кротовинах (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 264);
// Земля, взята з цієї купки. Помастила ясногарячою кротовиною долівку, помила вікна (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 69).
2. Кротяча нора. Восени.. гадюки залазять до старих кротовин, у дупла.. і засинають на зиму (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 133).
3. Підземний водопровідний канал, що його прокладають під час гідромеліоративних робіт. Подавання води.. по гончарних трубках, або кротовинах, в одним з досконаліших способів підґрунтового зрошення (Колгоспник України, 2, 1962, 41).