КРОПИ́ЛО, а, сер. Зв’язаний докупи жмуток трави, кінського волосу тощо для кроплення свяченою водою під час деяких християнських обрядів. Поміж возами Попи з кропилами пішли (Тарас Шевченко, I, 1963, 103); Не вмира живая думка, Що душами править, Ні кропило, ні крутило її не задавить (Іван Франко, XIII, 1954, 328); На кріпосному мурі стояв ксьондз і кропив уланів кропилом (Олександр Довженко, I, 1958, 258).
КРОПИЛО
Тлумачення слова