КРО́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кропити 1. Земле Полтавщини, кроплена моєю кров’ю, благословенна будь в житті! (Юрій Яновський, I, 1954, 71); Бачу я тебе, немов ромашку, На світанні кроплену в росі (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 243).
КРОПЛЕНИЙ
Тлумачення слова