КРО́НШНЕП, а, чол. Птах ряду куликоподібних з довгим, загнутим донизу дзьобом. Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 409); Над дорогою пролітали дрібні кулики і великі кроншнепи з кривими дзьобами (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 111).
КРОНШНЕП
Тлумачення слова