КРОЛЯ́ЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до кріль. З кролячого хутра виготовляють коміри, шапки, різний хутряний одяг (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 654); Кроляче м’ясо;
// Признач. для розведення та утримання кролів. Кроляча ферма; — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу, і дорослих (Олесь Донченко, II, 1956, 298);
// Пошитий із хутра кроля. Іде моя «Мура» у моїй кожушині.. та в кролячій капелюсі (Остап Вишня, I, 1956, 78); Кроляча шапка;
// Такий, як у кроля. Червоні кролячі очі видавали лукаву душу, єхидні заміри (Панас Мирний, III, 1954, 75); Чижик апатично подивився своїми кролячими очима на стурбованого Богиню (Петро Панч, I, 1956, 218).
КРОЛЯЧИЙ
Тлумачення слова