КРЯ́ЧКА, и, жін., розм. Те саме, що качка1. Далі ішов я: озера блищали; Крилами крячки об воду черкали (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 425); * У порівняннях. — Ти хоч би пішла проходилася. А то сидиш крячкою у хаті, аж зажовкла (Панас Мирний, III, 1954, 346).
КРЯЧКА
Тлумачення слова