КРІВЛЯ 1, і, жін., діал. Покрівля. В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (Степан Тудор, Вибр., 1949, 253).
КРІВЛЯ 2, і, жін., діал. Кров (у 1 знач.). Обкипіло серденько Гарячою крівлею (Українські народні ліричні пісні, 1958, 377); Чавун і свинець пронизували з шкваром ряди, крушили кістки, обляпували крівлею живих (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 36).