КРІ́ПЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до кріпити 1, 2, 5. Пробував [Мухтаров].. оцінювати коротенькі, навіть не кріплені дерев’яним кріпленням тунельки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 366); Наливки були не міцні, не кріплені, і Роман покуштував кожної (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 93).
КРІПЛЕНИЙ
Тлумачення слова