КРІПКИЙ

КРІПКИ́Й, а, е, розм., рідко. Те саме, що міцний 1, 2, 5. Лід кріпкий, хоч гармати коти (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 299); А зима вже морозами кріпкими укріпила (Марко Вовчок, I, 1955, 282); Люди наші кріпкі і високі, як дуби (Юрій Яновський, I, 1954, 75).