КРІПА́ЧКА, и, жін., іст. Жіночий рід до кріпак1. — Ти, дякувати господові, не кріпачка: твоя праця не загине дурно (Марко Вовчок, I, 1955, 22); Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша (Володимир Самійленко, II, 1958, 409); Дівчину, просту кріпачку, я візьму за руку. Відкупивши її в пана, віддам у науку (Павло Тичина, I, 1957, 213).
КРІПАЧКА
Тлумачення слова