КРЕТИНІ́ЗМ, у, чол.
1. Хвороба, спричинена порушенням діяльності щитовидної залози; проявляється в різко вираженій фізичній і розумовій недорозвиненості. Брак гормона підшлункової залози — інсуліну — призводить до цукрової хвороби [діабету]; випадіння функції щитовидної залози — до кретинізму (Наука і життя, 3, 1967, 37).
2. перен. Тупоумство, розумова обмеженість. Чиновники.. втекли.., посилаючи прокльони на адресу Піппо Бенедетті, звинувачуючи його в кретинізмі (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 75).