КРЕЩЕ́НДО, присл., муз. Поступово збільшуючи силу звуку; усе гучніше. * Образно. Протяг [собака] на дроті через двір крещендо таку гучну ноту, що дріт обірвався! (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 480);
// у знач. ім., невідм., сер. Поступове збільшення сили звуку. * Образно. І дай симфоній грому, Крещендо туч важких, і клекоту, й жаги (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 28).
КРЕЩЕНДО
Тлумачення слова