КРЕСА́ЛО, а, сер. Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); Мар’ян кладе дрівця у піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку (Михайло Стельмах, I, 1962, 178).
КРЕСАЛО
Тлумачення слова