КРЕПІТА́ЦІЯ, ї, жін., мед. Шум, який чути в місці переламу кістки, а також у грудній клітці при деяких легеневих захворюваннях. Діагноз у виразно виявлених випадках [переломів] легко поставити на основі добре відчутної крепітації уламків (Хвороби дитячого віку, 1955, 14).
КРЕПІТАЦІЯ
Тлумачення слова