КРЕМІ́ННЯ, я, сер. Збірн. до кремінь. З того часу заржавіла січова рушниця, злігся порох, розгубилося креміння (Панас Мирний, II, 1954, 83); Всипана кремінням дорога спускалася між двох вигонів (Іван Микитенко, II, 1957, 243).
КРЕМІННЯ
Тлумачення слова