КРЕЙДА

КРЕ́ЙДА, и, жін. М’який білий вапняк, що використовується в хімічній, паперовій та ін. галузях промисловості. Крейда, пісок, червонясте та сіре каміння Скрізь понад шляхом нависло, неплідне та голе (Леся Українка, I, 1951, 151); Крейда є найбільш цінною породою для вапнування (Добрива та їх використання, 1956, 118);
//  Грудка такого вапняку, порошок або їх розчин, що вживається для білення, писання тощо. Стеля вибілена крейдою з чорними мережками по краях (Олекса Стороженко, I, 1957, 234); В напівпіднятій руці вона все ще тримала грудочку крейди (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 228);  * У порівняннях. Карпо.. став непорушно.., білий, як крейда (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299).