КРЕАТИ́Н, у, чол., біох. Азотиста органічна сполука, що міститься в різних тканинах хребетних тварин і людини. Вивченням креатину і його ролі в м’язах і був покладений початок дослідженням у галузі біохімії м’язової системи на Україні (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 273).
КРЕАТИН
Тлумачення слова