КРАВЧИК 1 а, чол.
1. Зменш.-пестл. до кравець. Коли б то коханка на сукню набрала, А я — щоб був кравчик (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 103); Бондар, кравчик, селянин — Всі працюють як один (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 95).
2. заст. Учень кравця; кравецький підмайстер. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики.. зібралися на ярмарок погулять (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 19); І шевчик або кравчик посила їй [Катрі] навздогінці.. солодкомовні привіти (Панас Мирний, IV, 1955, 296).
КРАВЧИК 2, а, чол. (Lethrus apterus). Жук родини пластинчатовусих, який пошкоджує сходи соняшника, буряків, зернових, баштанних та інших сільськогосподарських культур; головач (у 3 знач.). Для боротьби з кравчиком посіви соняшника обкопують ловильними канавками (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 67).