КРАСУ́НЬКА, и, жін. Зменш.-пестл. до красуня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 19); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 411).
КРАСУНЬКА
Тлумачення слова