КРАСОВИ́ТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що гарний 1. В нас народ — дозрілий, красовитий — світлим шляхом Леніна іде (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 7); І такої, як ти, Красовитої дівчини, .. в світі ніде не знайти (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 48).
КРАСОВИТИЙ
Тлумачення слова