КРА́ШАНКА, и, жін.
1. Пофарбоване куряче яйце, призначене для великодніх свят. На великдень, на соломі Прошив сонця, діти Грались собі крашанками (Тарас Шевченко, II, 1953, 197); Святки веселії настали. Дівчата хлопців цілували І віддавали крашанки (Степан Руданський, Тв., 1956, 81); Горпина.. роздавала жебракам — кому крашанку, кому шматок проскури (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 16).
2. діал. Яйце. — На орляче гніздо в одному місці натрапили, — весело розповідали дівчата. — 3 крашанками (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 150); * У порівняннях. На його видовжене, мов качина крашанка, обличчя лягає тінь самолюбства (Михайло Стельмах, I, 1962, 37).
♦ По крашанках пройде і ні одної (жодної) не роздавить; З вареної крашанки курча висидить — про хитру, спритну людину. Хитрий [Лантух], дідько б його вхопив!.. По крашанках пройде і жодної не роздавить (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 214); [Клим:] Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 71).