КРА́ПЕЛЬКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до крапля 1. Червона глина бризнула трьома кров’яними крапельками на білу Карпову сорочку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 273); Мряка обсіла кожух і капелюх Паньків дрібними крапельками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159).
♦ До [останньої] крапельки — те саме, що До [останньої] краплі (див. крапля). — Чортові парубки видудлили все до останньої крапельки, — сказала Марія (Нечуй-Левицький, II, 1956, 118).
2. тільки одн., перев. чого, перен. Зменш.-пестл. до крапля 2. Слізоньки ллються дрібні: Крапельку власної долі, Власного щастя крихітку… Просять дурні (Павло Грабовський, I, 1959, 353); Він не міг відмовитись хоч від невеличкої іронії, хоч від крапельки ущипливості (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 145).
♦ Ні (ані, і) крапельки — те саме, що Ні (ані, і) краплі (див. крапля).