КРАМНИ́К, а, чол., рідко. Те саме, що продавець. Не встиг крамник відімкнути двері, як крамницю заповнили чоловіки, молодиці, дівчата (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 301); Привітний крамник тільки й чекав того, щоб почути, який потрібен Глафірі крам (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 395).
КРАМНИК
Тлумачення слова