КРА́МА́РСТВО, а, сер.
1. Те саме, що торгівля. І в писарстві, і в крамарстві йому.. пощастило (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 12); Не часто буває з селянами, що від хліборобства переходять .. на крамарство, візникування (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 6).
2. перен., зневажл. Поведінка крамаря (у 2 знач.); прагнення до наживи, власної вигоди.
3. Збірн. до крамар. Це тобі не ярмаркове купецтво та крамарство, що в одну хату по п’ять душ влазить (Панас Мирний, III, 1954, 255); Вірші на містечкове крамарство, сатири на міщанство.. — такий.. зміст журналу [школярів] (Степан Васильченко, II, 1959, 298).