КРАКОВ’Я́К, у й а, чол. Польський народний танець у швидкому темпі. Олеся танцювала.. краков’яка з Бонковським (Нечуй-Левицький, III, 1956, 60); Він танцював вальс, краков’як (Микола Трублаїні, II, 1955, 10);
// Музика до цього танцю. В хаті бумкав бубон, бряжчали цимбали, високо і тонко виводила скрипка. Награвали краков’яка (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 67);
// Польська народна пісенька типу коломийки. Зоня знала стільки веселих, дотепних краков’яків, уміла так гарно танцювати (Леся Українка, III, 1952, 647).
КРАКОВ’ЯК
Тлумачення слова