КРАК 1, а, чол., діал. Кущ. Пан з небораком чатують за краком (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 113); Оцей старий дотепник і штукар — Відомо всім — колишній вовкулака. Було, засяє місяця пожар, І він крадеться з-за густого крака (Максим Рильський, Поеми, 1957, 11).
КРАК 2, а, чол., діал. Ворон (див. ворон 1 1). Полети ж ти, краче, де матінка плаче (Павло Чубинський, V, 1847, 465).