КПИ: ◊ На кпи брати (здіймати і т. ін.) кого, що, діал. — кепкувати, глузувати з когось, чогось. Лис на кпи його здіймає [ведмедя]: «Бач, як вуйко мій співає!» (Іван Франко, XII, 1953, 19); Дівчата ще дужче сміялися, бабині слова на кпи брали (Марко Черемшина, Вибр., 1960, 38).
КПИ
Тлумачення слова