КОТИКОВИЙ

КО́ТИКОВИЙ, а, е. Прикм. до котик 2. Вони [радянські біологи] вивчали котикові лежбища на островах Прибилова (Радянська Україна, 26.VII 1961, 1);
//  Вигот. з хутра котика. Двері [вагона] з гуркотом відсунулись, і на порозі.. бачить [Огей] в розкішному котиковому манто молоду жінку (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206); Котиковий комір.