КОТОЛУ́П, а, чол., розм.
1. Той, хто ловить котів. Хоч і котолуп, та гроші має (Номис, 1864, № 14334).
2. лайл. Негідник, шибеник. [Петро:] Ах ти, котолуп, вівця ти кручена!.. (Карпенко-Карий, II, 1960, 225).
КОТОЛУП
Тлумачення слова
КОТОЛУ́П, а, чол., розм.
1. Той, хто ловить котів. Хоч і котолуп, та гроші має (Номис, 1864, № 14334).
2. лайл. Негідник, шибеник. [Петро:] Ах ти, котолуп, вівця ти кручена!.. (Карпенко-Карий, II, 1960, 225).