КОТЯ́РА, и, чол. Збільш.-зневажл. до кіт 1. Аж тут котяра в мішку.. страшенно занявчав та й зіпсував Климкові торг (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 209); Слідом за нею ходив оранжево-рижий котяра (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 180).
КОТЯРА
Тлумачення слова